Народився 16 січня у селі Нова Єловка в Казахстані, де після контузії на фронті працює різноробом його батько, лейтенант медичної служби Іван Петрович Баклицький. Родина переїздить з місця на місце, аж поки 1949 року не зупиняється у Києві. Своє дивне ім’я хлопчик отримав від батька: «Той був вигадливий і чуйний до природи. Він знався на лікарських рослинах, які збирав у лісах і луках, уважно придивлявся до місцевостей. Так, напевно, десь він побачив річку Удон, яка вразила його уяву. Тож якраз, коли народився син, вирішив наділити його не банальною оповідкою, що він знайшовся в капусті, а в дивній річці Удон, в — Удон, що й означає — Вудон»1.
1955У 13 років переводиться з денного навчання на вечірнє, аби працювати: даються взнаки і матеріальні нестачі, і норовливий характер Вудона.
1958Разом із батьками оселяється у багатокімнатному бараці, де мешкають переважно художники. «Студенти художніх вишів — народ веселий, безтурботний, доволі буйний, але все ж хороший народ. Ну хто б мені віддавав зім’яті тюбики з фарбами, напівстерті пензлі, зіпсовані полотна!» — згадуватиме Баклицький про початок свого захоплення мистецтвом2.
1960-тіРодина переїздить до трикімнатної квартири на вул. Мостицькій, що на Куренівці. «Переїзд на нову квартиру вплинув і на мене, оскільки мій потяг до бродяжництва набув більш солідного статусу — туриста, любов до моря на роботах Айвазовського стала роботою на київському Річфлоті, де я плавав річкою на реальному теплоході, а не намальованому вітрильнику»3.
Працюючи на безлічі різних місць і щоразу змінюючи напрямок роботи, Баклицький залишається вірним покликанню Художника (слово, яке він часто писав з великої літери). Його картини стають відомими у колі друзів і знайомих, прикрашаючи помешкання тих, хто їх купує.
Одружується з Галиною Яблонською, але цей шлюб триває недовго: Галина, як і майбутні дві дружини Вудона, не витримує матеріальних негараздів і цілковитої байдужості чоловіка до всіляких атрибутів сімейного затишку, як-от предметів побуту, меблів, фіранок тощо: його кімната завжди нагадувала майстерню, по периметру стояли повернуті до стіни картини.
1963Народжується донька Наталія. Вудон знайомиться з Миколою Трегубом. Їх спілкування швидко переростає у дружбу: художники підтримують один одного, разом пишуть етюди, а згодом засновують об’єднання «New Bent» (до якого тимчасово долучається Володимир Борозенець). Група влаштовує неформальні виставки у найбільш несподіваних і непристосованих місцях, як-от у приміщенні покинутого цегляного заводу.
1970-тіОстаточно формується індивідуальна манера художника, яку Олег Сидор-Гібелинда образно називає «мозаїкою „крохоток“, нівроку коштовних уламків колись щасливо-красивого універсуму, майже декоративних, наче керамічних чи вітражних, а все ж — малярських, вицяцькуваних на шматках картону… А поряд — пастозні нарости на поверхні полотен, колючі на дотик, нестерпні на погляд…» 4
Одружується з Ганною Дубинською, з якою його познайомив М. Трегуб (зберігся написаний Трегубом портрет Ганни, датований 1978 роком). У цьому шлюбі народжується друга донька Баклицького, Олександра.
1977Бере участь у першій виставці об’єднання «Рух», влаштованій у порожньому (з огляду на ремонт) приміщенні клубу «Берізка» на вул. Червоноармійській.
1980Баклицького на рік «ув’язнюють» у лікувально-трудовому профілакторії: на думку правоохоронних органів, спосіб життя художника, зокрема його пристрасть до алкоголю суперечили радянським суспільним нормам, Ситуацію ускладнили «взаємини» з КДБ, що тягнулися від 1978 року.
1980-тіЗ поглибленням алкогольної залежності погіршується й емоційний та психофізичний стан художника, ознакою чого стало кілька невдалих (на думку Олени Голуб показних, «демонстративних») спроб самогубства.
Одружується з Ларисою Паскалою, у цьому шлюбі народжується донька Іванна. Родина переїздить у меншу квартиру на Оболоні.
Підробляє натурником у Республіканській художній середній школі ім. Т. Г. Шевченка. Невдовзі починає давати уроки її учням, які збиралися в його напівпідвальній майстерні у Бехтеревському провулку.
1990Бере участь у виставках групи «Стронцій-90», створеної його учнями, в Музеї Леніна (нині Український дім) та галереї «Арт-інформ».
1992Бере участь у зйомках документального фільму «Я стійко кріпився…», присвяченого життю й творчості Миколи Трегуба.
7 липня помирає у Києві.
1Голуб О. Свято непокори та будні андеграунду. Життєпис двох не визнаних за життя художників, з коментарями. Київ: Видавничий дім «Антиквар», 2017. С. 83.
2Цит. за: Голуб О. Свято непокори та будні андеграунду. Життєпис двох не визнаних за життя художників, з коментарями. Київ: Видавничий дім «Антиквар», 2017. С. 90.
3Цит. за: Голуб О. Свято непокори та будні андеграунду. Життєпис двох не визнаних за життя художників, з коментарями. Київ: Видавничий дім «Антиквар», 2017. С. 94.
4New Band. Вудон Баклицький та Микола Трегуб: каталог / авт. вступ. ст. О. Сидор-Гібелинда. Київ, 2011. С. 6.
