Ukrainian Unofficial — архів українського неофіційного мистецтва другої половини ХХ століття, де представлено упорядковану інформацію про художників, які склали альтернативу радянській культурній ідеології, відомій під назвою соціалістичного реалізму. Попри існування численних публікацій, це унікальне художнє явище все ще не отримало цілісного висвітлення у наукових дослідженнях, а відомості, розпорошені по каталогах і монографіях, не дозволяють скласти вичерпне уявлення про нього. І все ж головною проблемою залишається недоступність значної частини творів і архівних матеріалів, що зберігаються у закритих приватних колекціях. Подолати цей інформаційний вакуум і покликаний проект Ukrainian Unofficial.
За короткий відрізок часу команді проекту вдалося встановити зв’язки з власниками зібрань, державними музеями, родичами митців, чиї імена увійшли до першого тому архіву. Збір інформації та робота з нею подарували чимало відкриттів, що доповнили, а подекуди й суттєво змінили наші уявлення про цей складний і доволі суперечливий період в історії українського мистецтва. Серед партнерів проекту — Національний художній музей України, Сумський обласний художній музей ім. Н. Онацького, Музей історії Києва, Музей сучасного мистецтва України, Stedley Art Foundation, Grynyov Art Foundation та багато інших музейних і приватних інституцій. Вагомий внесок до реалізації проекту зробили спадкоємці художників, які зберігають їх доробок для нащадків.
Аудиторію Ukrainian Unofficial складають усі, хто фахово займається чи просто цікавиться явищем українського неофіційного мистецтва, — науковці, мистецтвознавці, художники. Особливо помічним сайт стане для студентів профільних навчальних закладів, позаяк дозволить отримати швидку, а головне вичерпну відповідь на ті питання, по яких ще донедавна годі було відшукати інформацію. Неабияке значення має форма реалізації проекту — інтернет-ресурс, доступ до якого відкритий усім бажаючим. Щиро сподіваємося, що Ukrainian Unofficial не тільки сприятиме популяризації українського неофіційного мистецтва другої половини ХХ століття, а й суттєво вплине на формування об’єктивної точки зору щодо його місця в історії вітчизняної культури.
Команда проекту:
Валерій Сахарук — куратор, мистецтвознавець
Олена Грозовська — куратор, мистецтвознавець, кандидат педагогічних наук
Катерина Лісова — керівник проєкту, мистецтвознавець
Михайло Кулівник — координатор, мистецтвознавець
Анастасія Яцковська — редактор контенту, кандидат мистецтвознавства
Олександра Рак — упорядник контенту, мистецтвознавець
Катерина Вакулінська — фотограф, фоторедактор
Ігор Окуневський — фотограф
Світлана Кошкіна — дизайнер
Петро Козлов — програмне забезпечення
Висловлюємо подяку усім, хто допомагав у реалізації проекту:
Юлії Литвинець, Катерині Липі, Леоніду Фінбергу, Дарині Якимовій, Ользі Денисовій, Олесі Авраменко, Олені Голуб, Олександру та Ірині Дубовикам, Миколі Малишку та Ніні Денисовій, Флоріану Юр’єву, Володимиру Мельниченку, Стеллі Беньяміновій, Олегу Сидору-Гібелинді, Матвію Вайсбергу, Валентині Котковій, Едуарду Димшицу, Олексію Харьку, Єлизаветі Герман, Олександру Галинському, Павлу Гудімову, Борису і Тетяні Гриньовим, Владиславі Дяченко, Дмитру Соловйову, Дмитру Кубанову, Аліні Ламах, Інні Маценко, Олексію Василенку, Івану Кушніру, Борису Плаксію, Ганні Тетянич, Сергію Велу, Олені Зарецькій, Миколі Ігнатову, Івану та Сергію Григор’євим, Наталії Грицюк, Олександру Брею, Юрію Горпиничу, Анні Лимарєвій, Богдану-Любомиру Тетяничу, Віктору Хаматову, Галині Комічевій, Оксані Білоус, Ніні Шостак, Олександру Левичу, Івану Григор’єву, Марині Стрельцовій, Марії Луцькій, Ганні Вівчар, Данилу Нікітіну, Олександру Говядіну, Катерині Цигикало, Анні Сумар, Олені Лодзинській, Богдану Мисюзі, Андрію Трипольському, Оксані Коваль, Віктору Володимирову-Лихоліту, Людмилі Лисенко, Надії Юрченко, Ігорю Волощуку, Лесю Подерв’янському, Соломії Мельник, Руслані Хазіповій, Анні Нікітіній, Наталці Біді, Наталії Зозуль, Олексію Кіріну, Семену Кіпнісу, Катерині Щербаковій, Олені Лебедєвій, Катерині Лебедєвій,Маргариті Чемерис, Оксані Карп’юк, Анні Чуприній
