Барський Вілен

/ Життєпис

1930

Народився 27 жовтня у Києві. Батько був інженером, мати фармацевтом. Дитячі враження тісно пов’язані з Ботанічним садом, неподалік від якого мешкала родина.

1941–1946

Перебуває в евакуації — спочатку в Сталінграді (нині Волгоград), потім у райцентрі Сернур Марійської АРСР (нині республіка Марій Ел). 1944 роком датуються перші віршовані спроби Барського, відтоді поетична творчість стає невід’ємною складовою його життя.

1946–1951

Навчається у Київській художній середній школі ім. Т. Г. Шевченка. Один з педагогів — Євген Волобуєв, якого Барський потім згадуватиме з повагою й теплотою.

1949

Бере участь у Республіканській художній виставці, присвяченій 150-річчю від дня народження О. Пушкіна, експонуючи твір «Від’їзд Пущина з Михайлівського».

1951–1957

Навчається у Київському державному художньому інституті. Ще студентом знайомиться з творами художників-модерністів, відвідує першу в СРСР виставку Пабло Пікассо (Москва, 1956), Міжнародну виставку образотворчого і прикладного мистецтва у рамках VI Всесвітнього фестивалю молоді і студентів (Москва, 1957), які справили на художника сильне враження, сформувавши коло його подальших творчих пошуків. Відвідує майстерню Роберта Фалька.

Після закінчення інституту працює неофіційно, заробляючи на життя оформленням книжок.

1959

Отримує новий творчий імпульс, побачивши роботи Джексона Поллока, Аршиля Горкі, Марка Тобі, Іва Тангі, Марка Ротко, що демонструвалися на Американській національній виставці у Москві. Через деякий час у київській квартирі Барського відбувається обшук, вилучаються твори абстрактного спрямування, а самого художника на деякий час заарештовують. Згодом у газеті «Сталінське плем’я» виходить стаття під назвою «Кінець „літературної забігайлівки“», в якій художник, разом із «спільниками», піддається нищівній критиці. Після цього Барський на довгий період втрачає будь-яку можливість офіційно працевлаштуватися та експонувати твори на виставках.

1960–1967

Створює велику серію «Голови», у якій дещо відступає від проблематики абстрактних робіт попередніх років, «намагаючись осягнути сучасну образотворчу мову».

1967

Закінчує дворічне стажування у Творчих майстернях Академії мистецтв СРСР (професор Сергій Григор’єв) і вступає до Спілки художників УРСР. Як згодом зізнається Барський, у цьому було «єдине „благо“ — можливість не перебувати на службі, не вважатися „тунеядцем“ і працювати як хочу, „для себе“, — для цього, власне, і поступав до Спілки»1.

1960-ті

Багато експериментує, шукаючи нові засоби художньої виразності: з’являються твори, виконані із застосуванням аерографа (1965), диму й вогню (1968), шаблону власної руки (1969). Незмінним залишається, на думку дружини поета Ольги Денисової, «„принцип змін“, — принцип новаторства щодо самого ж себе»2.

Поодинокі твори Барського, виконані у реалістичній манері, експонуються на виставках, — зокрема портрети хірурга М. Коломійченка (1965), балерини Е. Стебляк (1966). Втім, це не могло суттєво вплинути на опальний статус автора.

1970-ті

Працює здебільшого у жанрах верлібру, конкретної та візуальної поезії (перші спроби сягають ще кінця 1950-х). Згодом він скаже: «Поезія була тим, без чого я не міг би існувати, хоч і починав як художник. Точніше — я би сказав, що це був паралельний процес, паралельна тяга, про яку я не замислювався, — вона вела мене по життю… Щодо візуальної поезії — конкретно — мені дуже важко пояснити, чому саме я почав писати візуальні вірші — адже я починав не з них, а просто з поезії як такої, тобто, і в ліриці, і у „візуальному“ тяга була органічно-поетичною як така»3.

Серед тогочасних друзів, Барський згадуватиме художників Валерія Ламаха, Григорія Гавриленка, Анатолія Лимарєва, Якима Левича, Вадима Ігнатова, режисера Сергія Параджанова, композитора Валентина Сильвестрова, поета Геннадія Айгі, письменника Віктора Некрасова. Відвідує майстерню Іллі Кабакова.

Проводить приватні неофіційні студії на квартирах своїх учнів.

1980

Подає документи на виїзд з країни, внаслідок чого виключається зі Спілки художників УРСР.

1981

Під псевдонімом Віктор Бєлєнін публікує шість візуальних віршів у журналі «Ковчег», що видавався у Парижі. Цього ж року вони демонструються на виставці «L’emigration Russe. L’art en Voyage» у паризькій галереї «Trans/form».

Емігрує до Німеччини, де оселяється в Дортмунді.

1982

Проводить персональну виставку у Католицькій академії Шверте (Німеччина). До події видається каталог робіт Барського, створених у 1959–1980 роках.

Бере участь у масштабній виставці «Russian Samizdat Art» (куратори Римма та Валерій Герловіни) у нью-йоркській галереї «Franklin Furnace». Виставка мала великий успіх, і впродовж найближчих трьох років її було представлено ще у десяти галереях США й Канади.

1983

У Німеччині виходить авторська книга Барського з візуальною поезією під назвою «СЛОВА являются мыслят звучат».

1984

Бере участь у виставці візуальної та конкретної європейської поезії «Спочатку було слово» муніципальній галереї м. Люденшайд (Німеччина).

1985

Проводить персональну виставку в боннському Бундестазі.

1980-ті

Входить до складу мистецької «Дортмундської групи». Спілкується з художниками-концептуалістами (або ж «конкретистами», як їх називає сам Барський), зокрема з Георгом Герольдом, Тімом Ульріхсом, Герхардом Рюмом.

Візуальна поезія Барського демонструється на виставках у Німеччині, Франції, Італії, США, друкується в журналах та антологіях, зокрема в «Антології найновішої російської поезії біля Голубої лагуни, виданої у США (том 3Б, 1986).

Активно співпрацює з BBC та «Радіо Свобода», розповідаючи про важливіші мистецькі події у Західній Німеччині.

1990-ті

Твори Барського друкуються в Україні та Росії, зокрема в літературно-критичному журналі «Зоил» (1997), антології «Самиздат века» (1997), поетичному збірнику «Дом с химерами» (2000) тощо.

1991

Одним із перших стає лауреатом Міжнародної відмітини імені батька російського футуризму Давида Бурлюка, запровадженою літературною групою «Академия Зауми» роком раніше.

2012

Помирає 24 грудня у Дортмунді (Німеччина).


1Вилен Исаакович Барский отвечает на анкету К. К. Кузьминского // Антология новейшей русской поэзии у Голубой лагуны: в 5 т. / сост. К. Кузьминский, Г. Ковалев. Т. 3Б. Ньютонвилл, 1986. С. 235–270.

2 Денисова О. Барский Вилен Исаакович. 1930–2012 // Искусство украинских шестидесятников / сост. О. Балашова, Л. Герман. Киев: Основі, 2015. С. 87.

3 Вилен Барский: «Я себя чувствую киевским художником, который живет в Германии, и одновременно русским поэтом, поскольку пишу на русском» // Art Ukraine. 2011.

/ Відео
/ переглянути всі
/ Бібліографія
  1. Балла О. Не думайте о рыбах // Kyiv daily. 2018.
  2. Барский В. 1959–1980. Живопись. Графика. Коллажи. Тексты: каталог выставки. Шверте: Издательство Католической академии, 1982.
  3. Барский В. Без названия // Галерея. 2003. № 4 (16). С. 6–7.
  4. Барский В. Без названия (продолжение) // Галерея. 2004. № 1 (17). С. 7–11.
  5. Барский В. Воспоминания о Викторе Платоновиче Некрасове // Сайт памяти Виктора Некрасова.
  6. Барский В. Визуальная поэзия // Черновик. 1998. № 13. С. 90–94.
  7. Барский В. Визуальные тексты// НЛО. 1995. № 16. С. 251, 269–271.
  8. Барський В. Вступне слово // О. Бердник. Терновий вінець України. Лондон: Українська видавнича спілка, 1985. С. 7–22.
  9. Барский В. Глотаем соль. [Стихи] // Время и мы. 1983. № 71. С. 72–74.
  10. Барский В. Конкретная поэзия. Почти все. Киев: УПП, 2018. 164 с.
  11. Барский В. Маленькие трагедии // Топос. 2003.
  12. Барский В. Пушкин, Моцарт и Сальери // НЛО. 1999. № 2 (36). С. 297–299.
  13. Барский В. [Стихи] // Самиздат века. Минск — Москва: Полифакт, 1997.
  14. Барский В. Стихотворения // Эхо. 1986. № 14. С. 230–233.
  15. Барский В. Триптих для Хлебникова // Мулета ХОО: Семейный альбом. К 100–летию Велимира Хлебникова. Париж, Vivrisme, 1985. С. 94–96.
  16. Барский В. Чистая совесть // Замысел. 2001. № 7.
  17. Барський В. Поет духовної синтези// Сучасність. 1985. № 10. С. 13–23.
  18. Барський В. Про С. Параджанова та його фільм // Сучасність. 1984. № 12. С. 43–55.
  19. Беленин В. Визуальные стихи // Ковчег. 1981. № 6. С. 23–28.
  20. Вилен Барский: «Я себя чувствую киевским художником, который живет в Германии, и одновременно русским поэтом, поскольку пишу на русском» // Art Ukraine. 2011.
  21. Вилен Исаакович Барский отвечает на анкету К. К. Кузьминского // Антология новейшей русской поэзии у Голубой лагуны: в 5 т. / сост. К. Кузьминский, Г. Ковалев. Т. 3Б. Ньютонвилл, 1986. С. 235–270.
  22. Димшиць Е. Український живопис кінця 1950-х — початку 1990-х років // Нариси з історії образотворчого мистецтва України ХХ ст.: у 2 кн. / Інститут проблем сучасного мистецтва АМУ. Кн. 2. Київ: Інтертехнологія, 2006. С. 150–192.
  23. Денисова О. Барский Вилен Исаакович // Искусство украинских шестидесятников / сост. О. Балашова, Л. Герман. Киев: Издательство «Основы», 2015. С. 86–101.
  24. Жужукины дети, или притча о недостойном соседе: антология короткого рассказа: Россия, 2-я половина XX в. / сост. А. Кудрявицкий. Москва: Новое литературное обозрение, 2000. 640 с.
  25. Інша історія. Мистецтво Києва од відлиги до перебудови: каталог виставки / упоряд. Г. Скляренко, М. Кулівник; НХМУ, Аукціонний дім «Дукат». Київ, 2016. 187 с.
  26. Куник А. Шесть упитанностей шаблона. [Визуальная поэзия В. Барского] // Время и мы. 1982. № 65. С. 245–251.
  27. Лейдерман Ю. Вилен Барский. «LOCUS SOLUS» // Prostory. 2017.
  28. Лобановский Б. Киевские анахореты: Обращение к абстрактным формам в творчестве ряда киевских художников 50-х — 60-х годов // Византийский ангел. 1997. № 3. С. 31–40.
  29. Лощилов И. Опыт интерпретации визуального текста // НЛО. 1995. № 16. С. 264–268.
  30. Сидор-Гибелинда О. Те, что напротив // Антиквар. 2016. № 7–8 (97). С. 22–35.
  31. Смирна Л. Століття нонконформізму в українському візуальному мистецтві / Інститут проблем сучасного мистецтва НАМУ. Київ: Фенікс, 2017. 480 с.
  32. Сухотин М. О двух склонностях написанных слов // НЛО. 1995. № 16. С. 244–248
  33. Український живопис з фондів Національної спілки художників України: каталог виставки. Київ, 2007. С. 40.
  34. Штейнер Е. Картины из письменных знаков. Заметки о визуальной поэзии // Зеркало. 2014. № 43. С. 123–145.
  35. Barsky V. Arbeiten 1959–1980. Malerei, Graphik, Collagen, Texte / Барский В. Живопись, графика, коллажи, тексты: Eine Ausstellung der Katholische Akademia Schwerte, 1982. 60 s.
  36. [In]formal: українське абстрактне мистецтво 1960–1980-хх рр.: каталог виставки / Аукціонний дім «Дукат». Київ: Видавничий дім «Антиквар», 2018. 80 с.
  37. Russian Samizdat Art. New York: Willis Locker & Owens publ., 1986. P. 116–117.
  38. Vilen Barsky. Wörter. Siegen: Universität-Gesamthochschule, 1983. 33 р.
/ ЗА ПІДТРИМКИ
/ КОНТАКТИ
archive.UU@gmail.com