Дубовик Олександр

/ Життєпис

1931

Народився 1 серпня у Києві. Батько, Михайло Дубовик — відомий український поет, член літературного об’єднання «Плуг», мати — викладач педагогічного інституту.

1941

За звинуваченням у контрреволюційній діяльності заарештовують і засуджують до розстрілу батька Олександра, Михайла Дубовика (буде посмертно реабілітований у 1955 році).

1948–1950

Навчається у Київській середній художній школі ім. Т. Г. Шевченка у Геннадія Титова (у нього ж згодом продовжить навчання в стінах художнього інституту). Зберігся автопортрет О. Дубовика 1948 року, написаний у традиційній реалістичній манері. Надалі автопортрети різних років свідчитимуть про важливі світоглядні зсуви, що зумовлюватимуть еволюцію його творчості.

1951–1957

Навчається у Київському державному художньому інституті. Фахові настанови викладачів — Геннадія Титова, Михайла Хмелька та Сергія Григор’єва — реалізує у дипломній роботі «Юліус Фучик», яка невдовзі експонується на виставці в рамках VІ Всесвітнього фестивалю молоді і студентів у Москві.

1958

Стає членом Спілки художників УРСР, бере активну участь у її громадській діяльності. Пише автопортрет на тлі «Портрету доньки» Михайла Нестерова. Програмність твору виявляється насамперед у манері виконання, властивій кращим зразкам вітчизняного мистецтва кінця ХІХ — початку ХХ ст.

1959–1962

Викладає живопис і рисунок у Київському училищі прикладного мистецтва.

1962–1965

Під керівництвом Сергія Григор’єва працює у щойно відкритих Творчих майстернях Академії мистецтв СРСР у Києві. У 1962-му створює літографський автопортрет, репродукцію якого згодом доповнить словами: «Що ж мені робити, коли наближається час жаданих відкритих доріг? Запах весни пробуджує в крові трепет все нової манливої надії»1. Підсумовують цей період полотна «Біля блакитного щита» (1964), «Фізики» (1965), «Операція» (1966), в яких виразно простежуються пошуки нового стилю, характерні для українського мистецтва 1960-х років.

1966

Пише «Букет», який, порівняно з однойменною роботою минулого року, набуває форми знака, що посяде провідне місце в образно-семантичній структурі філософії майстра.

1967

Пише автопортрет на тлі вікна — ще одну програмну декларацію, в якій традиційна образотворча мова поступається місцем універсальній — позачасовій, знаковій.

1968–1970

Працює в журналі «Образотворче мистецтво». Саме у цей період малярство Дубовика проходить чергову еволюцію, балансуючи між реалістичністю та абстракцією.

1970-ті

Знаходить фундаментальну композиційну схему, що стане стрижнем більшості його картин. Так, «Пробудження», написане 1970 року, ділиться на чотири сегменти двома лініями, на зіткненні яких вибудовується пластична драматургія образу. Згодом класичні видовжені пропорції полотен Дубовика набувають довершеності у квадратній формі. Виразна еволюція творчості призвела до конфлікту з чиновниками Спілки художників, внаслідок чого роботи Дубовика майже два десятиліття не з’являтимуться на виставках. Незважаючи на це, художник багато працює, створюючи як окремі полотна, так і серії — «Карнавал», «Свято», «Діалог», «Тріумфатори», «Букет» та ін. Наприкінці 1970-х переїздить до нової майстерні на Оболоні. Опинившись у її порожніх чистих стінах, він вирішує знищити частину привезених з собою робіт. З багаття, розведеного у дворі, їх рятує дружина художника, Ірина Дубовик. Ця майже булгаківська історія розповідає про тогочасну реальність більше за сотні сторінок академічних досліджень.

1980-ті

Пише «Чорний квадрат» (1980) і «Червоний квадрат» (1983). Полемізуючи з видатним попередником, художник стверджує: «Квадрат став заключним моментом європейського і початком нового розуміння образу, як площини. Наповнення такої площини кольором звільнило могутню енергію самого полотна»2.

Створює серії гуашевих робіт. Тематично вони продовжують ряд, реалізований в олії, і вдосконалюють його, додаючи новий вимір — біле тло аркуша, в яке подекуди прориваються палімпсести кольору.

Виконує низку монументально-декоративних робіт в Україні та за її межами: вітражі «Вітер блукань» і «Карнавал» для санаторію «Восход» у Феодосії (1983, 1988), вітраж «Свято» для будівлі Торгівельно-промислової палати в Києві (1986), мозаїка «Світ техніки» на фасаді Будинку юного техніка в Києві (1980), мозаїка «Тріумф знання» для київського заводу «Кристал» (1984), мозаїка «У світі казок» для дитячого садку у смт Хелюля Карельської АРСР (1985), мозаїка «Взаємодія» для Львівського фізико-математичного інституту (1986) та ін.

1984

У київському Будинку архітектора проходить перша персональна виставка художника.

1987

Бере участь у одній з перших в Україні незалежних виставкових ініціатив творчого об’єднання художників-монументалістів «Погляд» у стінах Київського політехнічного інституту.

1988

У залі Спілки художників УРСР у Києві проходить персональна виставка художника.

1989

Проводить персональні виставки в залі Спілки художників СРСР у Москві та у галереї Вайнера в Мюнхені.

1990-ті

Від 1990 року виставки творів художника влаштовуються щорічно у музеях, виставкових залах і галереях в Україні та за кордоном. У середині декади виконує дві масштабні монументальні роботи — вітражі Ново-Апостольської церкви у Києві (1994–1995) та розпис каплиці Нотр-Дам дез Анж у комуні Бер-лез-Альп поблизу Ніцци (1996). Пише філософські й теоретичні тексти, де у яскравій, нерідко парадоксальній формі викладає свої погляди на мистецтво і на місце художника у ньому. З-посеред них до програмних можна зарахувати «Мій катехізис», «Палімпсести», «Сходи до порожнього неба».

2001

Один з автопортретів називається «Здрастуйте, пане Дубовик!» Продовжуючи традицію, започатковану Курбе й Гогеном, художник декларує новий — постмодерністський етап своєї творчості.

2008

Створює власні малярські маніфести — «Чорний букет» і «Червоний букет», де знак-символ утримується у білій площині полотна колом, що уособлює духовний світ, і трикутником — символом людини.

2009

Стає Почесним академіком Академії мистецтв України. Живе та працює у Києві.


1 Александр Дубовик. Слова. Киев: Софія-А, 2012. С. 215.

2 Александр Дубовик. Слова. Киев: Софія-А, 2012. C. 117.

/ Бібліографія
  1. Агрест-Короткова С. Олександр Дубовик: «Продовжую збирати пазли в єдину картину світу»: [інтерв’ю] // День. 2017. 3 листопада.
  2. Александр Дубовик. 9 гуашей: каталог / Stedley Art Foundation. Киев: Huss, 2014.
  3. Александр Дубовик. Букет. Киев: Софія-А, 2018. 222 с.
  4. Александр Дубовик. Живопись, графика, монументально-декоративное искусство: каталог выставки произведений / Союз художников Украины. Киев, 1988. 55 с.
  5. Александр Дубовик. Слова. Киев: Софія-А, 2012. 270 с.
  6. Александр Дубовик. Слова. Киев: Софія-А, [2016]. 278 с.
  7. Беньяминова С. В лабиринте смыслов и значений // Антиквар. 2016. № 7–8 (97). С. 44–45.
  8. Діалог через віки. До 100-ліття хрещення Русі: каталог виставки / Міністерство культури УРСР, Український фонд культури, Київська організація Спілки художників України. Київ, 1988. 24 с.
  9. Дубовик. Київ: Софія-А, 2005. 232 с.
  10. Дубовик Александр Михайлович // Искусство украинских шестидесятников / сост. О. Балашова, Л. Герман. Киев: Издательство «Основы», 2015. С. 142–153.
  11. Дубовик О. Палімпсести // Хроніка 2000. 1992. № 2. С. 159–191.
  12. Дубовик О. Сугестивний реалізм // АПОЛОГІ Я. Київ, 1996. С. 5.
  13. Інша історія. Мистецтво Києва од відлиги до перебудови: каталог виставки / упоряд. Г. Скляренко, М. Кулівник; НХМУ, Аукціонний дім «Дукат». Київ, 2016. 187 с.
  14. Козаченко Г. Подолати незайману смугу // Образотворче мистецтво. 1991. № 4. С. 27–29.
  15. Макаров А. Повернення авангарду. (Ескіз до творчого портрета Олександра Дубовика) // Сучасність. 1993. № 2. С. 128–137.
  16. Мистецькі імпресії: каталог / Центр «Український дім, галерея «Аліпій». Київ, 1994. С. 28–31.
  17. Новая мифология Александра Дубовика: [интервью] // Антиквар. 2016. № 7–8 (97). С. 36–43.
  18. Олександр Дубовик: «Без культурної експансії не може бути ані економіки, ані політики» // OPEN. Інтелект-проект Києво-Могилянської бізнес школи. 2017.
  19. Олександр Дубовик. Живопис. Графіка. Київ, 2007. 40 с.
  20. Олександр Дубовик. Літопис простору: каталог виставки. Київ: Рекламно-видавниче агентство «Тріумф», 1996. 64 с.
  21. Олександр Дубовик // ХХ художників України (кінець сторіччя) / авт. Є Карась. Київ, 2000. С. 92–101.
  22. Певний Б. Селективним оком // Сучасність. 1989. № 2 (334). С. 45–64.
  23. Петрова О. Мистецтво другої половини 1950-х — 1980-х років. Живопис // Історія українського мистецтва: у 5 т. / НАН України, ІМФЕ ім. М. Т. Рильського. Т. 5: Мистецтво ХХ століття. Київ: Інтертехнологія, 2007. С. 450–509.
  24. Пилипенко Г. Г. Видатний український художник-авангардист Олександр Дубовик: «Моя ідея білого букета — це такий самий переворот, як світогляд Коперника з його проєкцією у Відродження» [інтерв’ю] // Урядовий кур’єр. 2019. № 126. 6 липня. С. 7.
  25. Смирна Л. Століття нонконформізму в українському візуальному мистецтві / Інститут проблем сучасного мистецтва НАМ України. Київ: Фенікс, 2017. 480 с.
  26. Скляренко Г. Киянин Олександер Дубовик // Сучасність. 1991. № 10 (366). С. 38–45.
  27. Скляренко Г. «Новий» живопис 1960-х років у контексті часу та історичній перспективі // Родовід. 1995. № 3 (12). С. 5–19.
  28. Передрук. у кн.: Скляренко Г. На берегах. Нотатки до українського мистецтва ХХ століття: збірник статей. К.: Софія-А, 2007. С. 90–103.
  29. Скляренко Г. «Сугестивний реалізм» Олександра Дубовика. Деякі риси українського мистецтва другої половини ХХ століття // На берегах. Нотатки до українського мистецтва ХХ століття: збірник статей. Київ: Софія-А, 2007. С. 252–266.
  30. Титаренко О. Old Man. Старий чоловік // Art Line. 1999. № 2. С. 7–9.
  31. Три художні генерації в колекції Тетяни та Бориса Гриньових / упоряд. О. Балашова, Г. Глеба. К.: Видавництво «Основи», 2016. С. 63.
  32. Художник Олександр Дубовик: «Мій знак — букет» // Урядовий кур’єр. 2016. № 147. 6 серпня. С. 9.
  33. Шапіро О. Олександр Дубовик. Ракурси творчості у 1960-ті–1980-ті роки // Образотворче мистецтво. 2007. № 3. С. 54–58.
  34. Шапіро О. Раціоналізм та інтуїтивізм в живописі Олександра Дубовика: точки зіткнення // Сучасність. 2005. № 5. С. 117–123.
  35. Шапиро Е. Мастер «Александрийской эпохи» // Art Ukraine. 2012.
  36. Шістдесят з 60-х: каталог виставки / упоряд. О. Мітякіна; Комітет мистецтв КМДА, Спілка художників України, ККЦ «Київ». Київ, 1993. 6 с.
  37. Українське малARTство 60–80 рр.: каталог виставки / ЦСМ «Совіарт», Муніципалітет міста Оденсе. Оденсе: Мамменс Богтріккері А/С, 1990. C. 32–33.
  38. Український живопис ХХ — початку ХХІ ст. з колекції НХМУ: альбом. Хмельницький: Галерея — Київ: Артанія Нова, 2006. 304 с.
  39. Юр М. Кроскультурні традиції у творчості Олександра Дубовика // Мистецтвознавство України: наук. зб. Вип. 13. Київ: ІПСМ НАМ України, 2013. С. 69–71.
  40. [In]formal. Українське абстрактне мистецтво 1960–1980-х рр.: каталог виставки / Аукціонний дім «Дукат». Київ, 2018. 80 с.
  41. L’Art en Ukraine. Toulouse: Musee des Augustins, 1993. C. 131.
/ ЗА ПІДТРИМКИ
/ КОНТАКТИ
archive.UU@gmail.com