/ Головна / #LVIV / Цегельська-Крип'якевич Олександра

Цегельська-Крип'якевич Олександра

/ Життєпис

1944

Народилася 27 травня у м. Стрий, що на Львівщині, у сім’ї греко-католицького священника Арсенія Цегельського. Після Львівського собору 1946 року та арешту батька родину засилають до Сибіру, де й минає дитинство Олександри.

1956

Після 10-річного заслання Цегельські повертаються до Львова. Незабаром Олександра, маючи протекцію К. Звіринського, починає готуватися до вступу у Львівський державний інститут прикладного і декоративного мистецтва, у чому їй допомагає один зі старших учнів майстра, Петро Маркович

1960-ті

Вступає до інституту 1961 року, навчається спершу на відділі художньої кераміки, згодом переводиться на відділ ткацтва. Викладачі — Р. Сельський, К. Звіринський. Захищає диплом у 1967 році. Паралельно з інститутом відвідує підпільну академію Карла Звіринського. З того часу збереглися нечисельні монотипії з навчальними експериментами на мотиви авангардних стилів і стилізовані начерки народних типажів.

Від 1962 року бере участь у всеукраїнських і міжнародних виставках.

Друга половина 1960-х — 1970-ті

Ранні малоформатні роботи у техніці текстильного колажу демонструють новаторське мислення художниці — зі знанням теорії абстрактної форми й тонким відчуттям емоційної складової кольору. Користаючи з тактильних властивостей матеріалу, Л. Цегельська увійшла в історію львівського експериментального текстилю 1960–1970-х своїми екзистенціальними циклами про «жертву справжнього митця» чи «філософію морального спротиву».

1967 року бере шлюб з ученим-фізиком Романом Крип’якевичем. У їх помешканні проходять конспіративні зустрічі дисидентів, обмін нелегальною літературою, обговорення цензурованої української історії та культури тощо.

У 1972 році у Крип’якевичей відбувається обшук, після якого Романа звільняють з роботи за два місяці до захисту докторської дисертації, а Олександру позбавляють можливості брати участь у виставках. Подальша творчість проходила в умовах постійного нагляду. Незважаючи на нескінченні перепони та політичні звинувачення, продовжує розвивати етнонаціональні ідеї в авангардному руслі (гобелени «Місто князя Лева», 1974, «Портрет», (1976), створює чимало гобеленів на історичну тематику та ассамбляжів з філософськими образами українських дисидентів.

1980–1990-ті

У 1984 році створює масштабний гобелен «Таїна вічності»: «За композиційними, пластичними і колористичними особливостями цей твір можна зачислити до класики європейського образотворчого мистецтва другої половини ХХ ст.»1

У 1979–1994 рр. працює на Львівському художньо-виробничому комбінаті. 1987 року стає членом Спілки художників України.

З кінця 1980-х бере активну участь у процесах відновлення української державності та легалізації Української греко-католицької церкви. Співавтор та ініціатор багатьох джерелознавчих видань з історії УГКЦ та довоєнних громадських рухів в Україні. З 1991 р. очолює церковно-громадську організацію «Українська молодь — Христові».

Плідно працює, створюючи унікальні гобелени: «Палітра Опанаса Заливахи», «На цвинтарі розстріляних ілюзій», «Пробудження», диптих «Дух, наука, думка, воля» та інші.


Олександра Крип’якевич-Цегельська — авторка гобеленів, театральних завіс, декорацій та сценічних костюмів для театральних постановок, а також відома громадська діячка-правозахисник, історик і авторитетний архівіст. Мешкає у Львові, активно займається благочинною діяльністю.


1Яців Р. Леся Крип’якевич-Цегельська : духовні інтеграли елітарності // Образотворче мистецтво. 2018. № 1. С. 26.

/ Бібліографія
  1. Бойчук В. Гобелени художниць-дисиденток Паук, Крип`якевич та Шабатури презентували у Коломиї // prostir.museum. 2017. 3 листопада.
  2. Зіткане життя // Львівська Поштa. 2008. № 62 (713). 1 листопада.
  3. Козирєва Т. Зв’язок з історією — через текстиль // День. 2016. 26 листопада.
  4. Корогодський Р. Нитка до нитки — картина // Ранок. 1983. № 1.
  5. Корогодський Р. Брама світла. Шістдесятники. Львів : Вид. Українського католицького університету, 2009. С.
  6. Крип’якевич-Цегельська Л. Спомин про обшук в помешканні Крип’якевичів // Україна : культурна спадщина, національна свідомість, державність. 2016. Вип. 28. С. 355–358.
  7. Мисюга Б. Герметичне коло Карла Звіринського : альбом-монографія / передмова В. Корсак. Луцьк — Львів : МСУМК, ЛНАМ, Коло, 2019. 280 с.
  8. Пастернак Н. Різдвяна містерія на шовку // Шлях перемоги. 1998. 28 лютого.
  9. Поврозник К. Традиції родини Крип’якевичів // Ратуша. 2004. 22 липня.
  10. Шимчук Є. Незаперечна щирість творчості Олександри Крип’якевич // Шлях перемоги. 1995. 18 листопада.
  11. Шульга З. Художній текстиль як зброя // Вісник ЛНАМ. Вип. 31. Львів, 2017. С. 51–70.
  12. Яців Р. Леся Крип’якевич-Цегельська : духовні інтеграли елітарності // Образотворче мистецтво. 2018. № 1. С. 24–26.
/ ЗА ПІДТРИМКИ
/ КОНТАКТИ
archive.UU@gmail.com